вівторок, 30 червня 2015 р.
Отцю із Солонки, який «виганяє бісів», заборонили використовувати для цього обряду церковну чашу
Отцю із Солонки, який «виганяє бісів», заборонили використовувати для цього обряду церковну чашу
вівторок, 2 червня 2015 р.
"Головне про екзорцизм" - інтерв'ю із отцем-екзорцистом Володимиром Лосем
Як і коли Ви відчули Боже покликання до служіння людям у ролі екзорциста?
Колись була хвора одна дуже близька для мене людина, яка дуже мучилась у хворобі, і я бачив, що цій людині потрібно якоїсь сильнішої молитви. Я звернувся в першу чергу до владики, щоб той дав мені благословення, щоб я це звершував від імені Церкви. Я почав над нею молитися і їй стало легше. Пізніше я також попросив благословення на екзорцизм, тоді, коли вона взагалі не могла навіть спати, і їй стало згодом ще більш легше. Пізніше до мене почали звертатись і інші люди на молитву. Також приходили люди, які не могли померти, мучились.
Але моє покликання до молитви ще сягає того моменту, коли мене висвячували на священика. Ще в Празі, коли мене святили, мій ректор ніби передбачив, напророчив моє майбутнє. Він на проповіді під час моїх свячень говорив про хворих. Він казав: «перше завдання священика – приходити до хворих людей, допомагати їм. Щоб вони відчули, що з ними близько є Бог, і щоб така людина могла утвердитися у вірі, бо людина, яка знаходиться на дні відчаю, виснажена, вона потребує знати, що Бог є». Тоді я відчув, що ці слова десь в глибині душі запали мені і я відчув внутрішню потребу молитися за людей.
Чим відрізняється особисте життя священика-екзорциста від життя парафіяльного священика?
По суті діла, не мало би відрізнятися нічим. Але, тим не менше, священик-екзорцист не собі дозволити опустити своє духовне правило без поважної причини. Він не може собі дозволити в чомусь попустити, дозволити щось таке, що його могло б розслабити. Молитва екзорцизму збирає людину, стверджує її волю, стимулює її до того,щоб вона справді тримала духовну осанку. Тому екзорцист зобов’язаний перебувати у молитві,інакше біс буде його бити.
Як часто Вам доводиться використовувати Ваші особливі навички в ролі екзорциста у житті?
Постійно… Дуже багато людей думають, що екзорцист – це якесь дуже велике покликання священика. Але насправді це є не так. Екзорцист – це священик,який має допомогти тій людині, яка бореться зі злом. Завдання екзорциста тільки підтримати людину, професійно підтримати її. Тому головне завдання екзорциста, в першу чергу, це є навернення людини; навчити її боротися, навчити її вести духовне життя, навчити утримувати її духовний імунітет. Тоді, коли людина здатна сама боротися, священик має, як «мішок», підсадити її, підтримати її, професійно очолити її молитву, полегшити її молитовну участь, і, в такий спосіб допомогти утримати її в такому тверезому стані віри. Це дуже важливо, бо диявол намагається обдурити людину, старається знищити її віру, протиставитися її вірі, бо людині, яка вірить, нічого не загрожує. Навіть, коли вона має перетерпіти. Але, коли вона є обманута, вона може забути про той великий потенціал, який вона має.
В чому Ви шукаєте силу боротися із нечистими духами і яким чином Ви готуєтесь безпосередньо перед самим обрядом екзорцизму?
В наших требниках вже є прописаний порядок як людина мала би готуватися. Добре, коли екзорцистом є монах, коли не має інших обов’язків, тоді він має час готуватись так, як є приписано. Я ж, намагаюся наближатися до цього.
Першим правилом є денна молитва Церкви – Часослов. Дуже важливим є духовне читання та перебування у постійній Божій благодаті, Богомислії. Також дуже важливим є те, щоб людина не була узалежнена від речей. Вона мусить давати милостиню. Має завжди переживати та відчувати свою незалежність від матеріального стану та від похвали. Вона просто мусить актуалізувати цю чесноту, бо диявол може дуже підступно обдурити цю людину. Мусить також пильнувати свою мову. Та все ж найважливішим елементом є Божественна Літургія. Це є основа і джерело. В требнику Петра Могили пишеться, що священик обов’язково має на початку підготовки мати піст та Божественну Літургію, з яких він і бере силу. Взагалі увесь обряд звершується через спасіння, яке об’являється в Божественній Літургії.
Які труднощі найчастіше Вам зустрічаються під час проведення обряду екзорцизму?
Я вважаю, що найбільша трудність – це коли людина є дуже мало підготована до молитви. Першим моїм завданням є привести людину до глибокого покаяння. Коли людина приводиться до глибокого покаяння, до усвідомлення того, що потрібно обов’язково радикально поміняти її життя, коли вона починає вести глибоке молитовне життя, то це означає, що екзорцизм починає мати надзвичайно велику ефективність. Якщо цього немає, то священик залишається дуже втомлений після неї. Тому, бачачи з власного досвіду, знаю, що якщо людину спершу не приготувати до духовного життя, не побачиш, що людина навернена, воцерковлена, краще навіть не починати молитви. Само-собою коротку молитву захисту можна прочитати, але обов’язково потрібно працювати на те, щоб вона навернулася до Бога, могла працювати. Весь головний тягар особи, яка прагне звільнитися, стоїть на ній, лише на ній самій. Завдання священика – підтримати, очолити її молитву, її намагання; зробити її молитву молитвою Церкви.
Один відомий екзорцист на зустрічі екзорцистів в Римі говорив, що людина може звільнитися від опанування злим духом, навіть якщо над нею ніхто не молиться, своїми молитвами, Святими Тайнами. Навіть якщо би десять екзорцистів молилися над людиною, не зможе вона звільнитися, якщо сама не буде вести духовне життя.
Які є основні ознаки одержимості? Як приватно можна боротися із нею?
В першу чергу це насправді є дуже рідкісні випадки. Знайти одержиму людину є досить важко. В більшості це є хворі люди. Люди можуть бути поневолені. Дуже багато людей,які мають порушену психіку через те, що бачили як відбувається обряд екзорцизму на спільних вичитках; вони бачать як інші маніфестують, проектують це на себе і починають самі таким чином проявлятися. Проте ці випадки в більшості бувають дуже і дуже рідкісні. Тому завдання священика є переконати людину, що в ній нічого нема, тобто, виявити та розпізнати реальну правду, усунути всякі її переживання та побоювання, що вона є одержима, що вона є опанована. Іншими словами – дати людині натхнення. Але не таке, штучне натхнення, обманливе, але поставити людину перед правдою, бо людина настільки сильно захищена Богом, що коли вона цю істину і правду прийме, вона може подолати будь-яку проблему. І навіть, якщо вона є одержимою, то завдання священика є не налякати, що вона є одержимою, але об’явити її внутрішній потенціал, про який вона можливо десь призабула. Тому є дуже важливим не лякати людину. Само-собою, якщо людина реагує на свячену воду та свячені предмети, коли говорить іншою мовою, це справді дуже рідкісні речі. Хоча кожен може реагувати по-різному: один реагує на свячену воду, другий на єлей, інший на святе копіє, ще інший на вино освячене. Є також моменти, коли людина просто реагує на молитву, а на решту святих речей нормально. Тому, що кожен випадок є специфічний, не можна всі випадки підвести просто під одну риску. Людина, поневолена злом, в більшості випадків виявляється тоді,коли над нею читається молитва. Навіть, якщо перший раз вона не відреагувала, наступні рази можуть виявити її. Також дуже важливо зробити анамнез історії людини. Тобто, побачити, як вона поводить себе в церкві, як вона себе почуває на великі свята, неділі, бо в такі часи людина мала б почуватися інакше. Таким чином священик по частинам робить анамнез людини і встановлює чи справді вона має впливи злих сил. Також звертається увагу на те, як людина реагує на повний місяць, як не думає про самогубство – це все дає людині підставу розпочати молитву екзорцизму.
Якщо священик опитує людину, але тверезих підстав для читання такої молитви немає, згідно нового ритуалу, він екзорцизму не мав би читати. Він може читати молитву на зцілення, Євангелії, псалми, і, якщо справді є якась духовна проблема, то вона обов’язково виявиться. Також священик у такому випадку мав би порадити людині звернутися до лікаря (психіатра або психолога); екзорцист завжди має працювати у команді із лікарями.
Якою в нашій Церкві є ситуація із екзорцизмом; хто із екзорцистів і на яких теренах проводить вичитки?
Екзорцистів у нас в Україні не є дуже багато. В нашій Церкві ми сприймаємо екзорцизм по категоріях Західної Церкви – екзорцизм, як служіння. Не як харизма, бо в Православній Церкві екзорцизм сприймається як харизма. Там екзорцизм може читати лише той монах, який себе до цього почуває. В нас же священик має бути наділений компетенцією та юрисдикцією. Тому, єпископ, який бачить людину, яка може виконувати таке служіння, дає благословення, дає юрисдикцію для звершення цього Таїнства від імені єпископа.
У нас, на превеликий жаль, таких екзорцистів є небагато. По суті діла, Львів має одного екзорциста – отець Ігнатій; Тернопільська архиєпархія має отця Йосафата, який в нашій Церкві є найбільш освіченішим екзорцистом – він написав працю по екзорцизму; в Зарваниці теж маємо одного, а можливо і два екзорциста; в Івано-Франківській єпархії теж маємо екзорциста, який майже не практикує екзорцизм, він більше молиться молитви на зцілення – отець Іван; також ще є отець Руслан, який має благословення для екзорцизму і практикує його; крім того і я теж займаюсь екзорцизмом. Є ще і інші, які читають молитви на оздоровлення. На Сході маємо одного найвідомішого екзорциста – отця Василя Пантелюка з Донецька; також, здається, біля Донецька теж маємо ще одного екзорциста. В Бучацькій єпархії маємо екзорциста, який є нашим головою і координує всіх наших екзорцистів – владика Дмитро Григорак. Словом, наших екзорцистів можна порахувати на руках, їх є небагато. Проте є дуже багато священиків, які читають молитви на зцілення. В цілому всіх екзорцистів є близько десяти чоловік.
На скільки великим є попит на «послуги» екзорциста у наш час, зокрема у нашій Церкві?
Попит є надзвичайно великий. Хоча, в переважній більшості всі ці випадки може опрацювати будь-який священик. Тому що тих випадків, коли людині необхідна допомога екзорциста, коли вона є дійсно опанована злим духом, є насправді небагато. А ці дрібні речі – різні почарування, диявольське напластування – може звершувати будь-який священик, який молиться молитву на звільнення. І справді, якщо та людина потребує більше молитви, якогось серйознішого втручання, тоді вже можна звертатись до екзорциста. На превеликий жаль, в нас всі люди пруть до екзорциста, всі хочуть, щоб над ними читали екзорцизм, але це фактично неможливо.
Все ж попит є дуже великий. Особливо в нас, на Західній Україні, де люди часто займаються магією і чарівництвом. Тобто, ці речі, які я мав вичитувати, може вичитувати і будь-який інший священик. Це дуже важливо. Люди чомусь дуже бояться і шукають саме екзорциста.
Зараз є проблема, яка потребує прямого втручання екзорциста – самогубство. В цьому випадку сто відсотків маємо вплив злого духа. І, навіть, якщо це трактується як якась психічна хвороба, проте це завжди вплив злого духа. В своєму досвіді я переконуюсь в цьому все більше і більше. В більшості випадків самогубці роблять це на великі свята, тобто, там справді є якась система. Тому такі люди справді потребують серйозної опіки, не просто почитати молитву, але потребують нагляду, бо можуть бути байдужими. Тому я маю тримати їх під своїм контролем і їх духовно вести, допомагати їх, аби вони не занедбали оцю духовну опіку.
Що Ви порадите семінаристам, які бажають віднайти в собі сили для служіння людям в ролі екзорциста в майбутньому?
Кожна людина є екзорцистом. Всі ми покликані боротися проти піднебесних сил в смиренності. Ми маємо відчути ту страшну боротьбу, яку веде Господь в Церкві із цим злом, яке напастує людину. Людина має знати, що існує диявол, що саме він спричиняє їй всі ці труднощі, які вона має, обманює її, спокушає, напастовує. І, таким чином, людина, яка глибоко втілюється у життя Церкви, вже стає свого роду екзорцистом.
І справді, коли особа відчує таке покликання, воно має бути не вигадане, не придумане. Воно не має приходити із запалом мати владу, хотіти мати якусь надзвичайну силу проти злого духа. Тому що навіть якщо священик є екзорцистом, він є сильний тільки тоді, коли він є Церквою. Він без благословення нічого не мав би робити. Коли він є Церквою, коли він молиться він є сильним. І тоді вже такому священику надають право безпосередньо наказувати злому духові, звершувати оце благословення.
Тому, порадити можу лише одне: щоб ніхто не думав, що екзорцист є якимось інакшим священиком, не таким як будь-хто інший. Священик стає екзорцистом вже в тій мірі, в якій мірі він стає тотожним Церквою, живе життям Церкви. І вже в цей спосіб він бореться проти злого духа. А якщо Церква справді покличе таку людину до безпосередньої боротьби, то вона і так складається в першу міру із доброї сповіді, з навернення людей через проповідь (якщо хтось хоче бути екзорцистом, він обов’язково має бути добрим проповідником). Також така особа має бути добрим сповідником – це також дуже важлива річ. Цей священик мусить бути утверджений у духовному житті сам особисто. І вже тільки після того екзорцизм має бути останнім штрихом, бо найбільше послаблюється диявол тоді,коли обов’язково виконані всі попередні умови. Цей останній момент – це лише потвердження того, що священик почав раніше. Екзорцизм просто не можемо відділити від попередньої підготувальної фази. Тому, якщо священик володіє цією попередньою підготовкою, він вже є екзорцист. І, коли він налаштує людину, дасть можливість боротися за духовне життя, тоді він вже дозволить людині справлятися із нечистим духом. Екзорцист, по суті діла, вже служить тоді, коли є дуже сильна боротьба. Він має тоді тільки підтримати людину молитвою екзорцизму.
Спілкувався бр. Ярослав Смірнов, IV курс
http://ktds.org.ua/
Колись була хвора одна дуже близька для мене людина, яка дуже мучилась у хворобі, і я бачив, що цій людині потрібно якоїсь сильнішої молитви. Я звернувся в першу чергу до владики, щоб той дав мені благословення, щоб я це звершував від імені Церкви. Я почав над нею молитися і їй стало легше. Пізніше я також попросив благословення на екзорцизм, тоді, коли вона взагалі не могла навіть спати, і їй стало згодом ще більш легше. Пізніше до мене почали звертатись і інші люди на молитву. Також приходили люди, які не могли померти, мучились.
Але моє покликання до молитви ще сягає того моменту, коли мене висвячували на священика. Ще в Празі, коли мене святили, мій ректор ніби передбачив, напророчив моє майбутнє. Він на проповіді під час моїх свячень говорив про хворих. Він казав: «перше завдання священика – приходити до хворих людей, допомагати їм. Щоб вони відчули, що з ними близько є Бог, і щоб така людина могла утвердитися у вірі, бо людина, яка знаходиться на дні відчаю, виснажена, вона потребує знати, що Бог є». Тоді я відчув, що ці слова десь в глибині душі запали мені і я відчув внутрішню потребу молитися за людей.
Чим відрізняється особисте життя священика-екзорциста від життя парафіяльного священика?
По суті діла, не мало би відрізнятися нічим. Але, тим не менше, священик-екзорцист не собі дозволити опустити своє духовне правило без поважної причини. Він не може собі дозволити в чомусь попустити, дозволити щось таке, що його могло б розслабити. Молитва екзорцизму збирає людину, стверджує її волю, стимулює її до того,щоб вона справді тримала духовну осанку. Тому екзорцист зобов’язаний перебувати у молитві,інакше біс буде його бити.
Як часто Вам доводиться використовувати Ваші особливі навички в ролі екзорциста у житті?
Постійно… Дуже багато людей думають, що екзорцист – це якесь дуже велике покликання священика. Але насправді це є не так. Екзорцист – це священик,який має допомогти тій людині, яка бореться зі злом. Завдання екзорциста тільки підтримати людину, професійно підтримати її. Тому головне завдання екзорциста, в першу чергу, це є навернення людини; навчити її боротися, навчити її вести духовне життя, навчити утримувати її духовний імунітет. Тоді, коли людина здатна сама боротися, священик має, як «мішок», підсадити її, підтримати її, професійно очолити її молитву, полегшити її молитовну участь, і, в такий спосіб допомогти утримати її в такому тверезому стані віри. Це дуже важливо, бо диявол намагається обдурити людину, старається знищити її віру, протиставитися її вірі, бо людині, яка вірить, нічого не загрожує. Навіть, коли вона має перетерпіти. Але, коли вона є обманута, вона може забути про той великий потенціал, який вона має.
В чому Ви шукаєте силу боротися із нечистими духами і яким чином Ви готуєтесь безпосередньо перед самим обрядом екзорцизму?
В наших требниках вже є прописаний порядок як людина мала би готуватися. Добре, коли екзорцистом є монах, коли не має інших обов’язків, тоді він має час готуватись так, як є приписано. Я ж, намагаюся наближатися до цього.
Першим правилом є денна молитва Церкви – Часослов. Дуже важливим є духовне читання та перебування у постійній Божій благодаті, Богомислії. Також дуже важливим є те, щоб людина не була узалежнена від речей. Вона мусить давати милостиню. Має завжди переживати та відчувати свою незалежність від матеріального стану та від похвали. Вона просто мусить актуалізувати цю чесноту, бо диявол може дуже підступно обдурити цю людину. Мусить також пильнувати свою мову. Та все ж найважливішим елементом є Божественна Літургія. Це є основа і джерело. В требнику Петра Могили пишеться, що священик обов’язково має на початку підготовки мати піст та Божественну Літургію, з яких він і бере силу. Взагалі увесь обряд звершується через спасіння, яке об’являється в Божественній Літургії.
Які труднощі найчастіше Вам зустрічаються під час проведення обряду екзорцизму?
Я вважаю, що найбільша трудність – це коли людина є дуже мало підготована до молитви. Першим моїм завданням є привести людину до глибокого покаяння. Коли людина приводиться до глибокого покаяння, до усвідомлення того, що потрібно обов’язково радикально поміняти її життя, коли вона починає вести глибоке молитовне життя, то це означає, що екзорцизм починає мати надзвичайно велику ефективність. Якщо цього немає, то священик залишається дуже втомлений після неї. Тому, бачачи з власного досвіду, знаю, що якщо людину спершу не приготувати до духовного життя, не побачиш, що людина навернена, воцерковлена, краще навіть не починати молитви. Само-собою коротку молитву захисту можна прочитати, але обов’язково потрібно працювати на те, щоб вона навернулася до Бога, могла працювати. Весь головний тягар особи, яка прагне звільнитися, стоїть на ній, лише на ній самій. Завдання священика – підтримати, очолити її молитву, її намагання; зробити її молитву молитвою Церкви.
Один відомий екзорцист на зустрічі екзорцистів в Римі говорив, що людина може звільнитися від опанування злим духом, навіть якщо над нею ніхто не молиться, своїми молитвами, Святими Тайнами. Навіть якщо би десять екзорцистів молилися над людиною, не зможе вона звільнитися, якщо сама не буде вести духовне життя.
Які є основні ознаки одержимості? Як приватно можна боротися із нею?
В першу чергу це насправді є дуже рідкісні випадки. Знайти одержиму людину є досить важко. В більшості це є хворі люди. Люди можуть бути поневолені. Дуже багато людей,які мають порушену психіку через те, що бачили як відбувається обряд екзорцизму на спільних вичитках; вони бачать як інші маніфестують, проектують це на себе і починають самі таким чином проявлятися. Проте ці випадки в більшості бувають дуже і дуже рідкісні. Тому завдання священика є переконати людину, що в ній нічого нема, тобто, виявити та розпізнати реальну правду, усунути всякі її переживання та побоювання, що вона є одержима, що вона є опанована. Іншими словами – дати людині натхнення. Але не таке, штучне натхнення, обманливе, але поставити людину перед правдою, бо людина настільки сильно захищена Богом, що коли вона цю істину і правду прийме, вона може подолати будь-яку проблему. І навіть, якщо вона є одержимою, то завдання священика є не налякати, що вона є одержимою, але об’явити її внутрішній потенціал, про який вона можливо десь призабула. Тому є дуже важливим не лякати людину. Само-собою, якщо людина реагує на свячену воду та свячені предмети, коли говорить іншою мовою, це справді дуже рідкісні речі. Хоча кожен може реагувати по-різному: один реагує на свячену воду, другий на єлей, інший на святе копіє, ще інший на вино освячене. Є також моменти, коли людина просто реагує на молитву, а на решту святих речей нормально. Тому, що кожен випадок є специфічний, не можна всі випадки підвести просто під одну риску. Людина, поневолена злом, в більшості випадків виявляється тоді,коли над нею читається молитва. Навіть, якщо перший раз вона не відреагувала, наступні рази можуть виявити її. Також дуже важливо зробити анамнез історії людини. Тобто, побачити, як вона поводить себе в церкві, як вона себе почуває на великі свята, неділі, бо в такі часи людина мала б почуватися інакше. Таким чином священик по частинам робить анамнез людини і встановлює чи справді вона має впливи злих сил. Також звертається увагу на те, як людина реагує на повний місяць, як не думає про самогубство – це все дає людині підставу розпочати молитву екзорцизму.
Якщо священик опитує людину, але тверезих підстав для читання такої молитви немає, згідно нового ритуалу, він екзорцизму не мав би читати. Він може читати молитву на зцілення, Євангелії, псалми, і, якщо справді є якась духовна проблема, то вона обов’язково виявиться. Також священик у такому випадку мав би порадити людині звернутися до лікаря (психіатра або психолога); екзорцист завжди має працювати у команді із лікарями.
Якою в нашій Церкві є ситуація із екзорцизмом; хто із екзорцистів і на яких теренах проводить вичитки?
Екзорцистів у нас в Україні не є дуже багато. В нашій Церкві ми сприймаємо екзорцизм по категоріях Західної Церкви – екзорцизм, як служіння. Не як харизма, бо в Православній Церкві екзорцизм сприймається як харизма. Там екзорцизм може читати лише той монах, який себе до цього почуває. В нас же священик має бути наділений компетенцією та юрисдикцією. Тому, єпископ, який бачить людину, яка може виконувати таке служіння, дає благословення, дає юрисдикцію для звершення цього Таїнства від імені єпископа.
У нас, на превеликий жаль, таких екзорцистів є небагато. По суті діла, Львів має одного екзорциста – отець Ігнатій; Тернопільська архиєпархія має отця Йосафата, який в нашій Церкві є найбільш освіченішим екзорцистом – він написав працю по екзорцизму; в Зарваниці теж маємо одного, а можливо і два екзорциста; в Івано-Франківській єпархії теж маємо екзорциста, який майже не практикує екзорцизм, він більше молиться молитви на зцілення – отець Іван; також ще є отець Руслан, який має благословення для екзорцизму і практикує його; крім того і я теж займаюсь екзорцизмом. Є ще і інші, які читають молитви на оздоровлення. На Сході маємо одного найвідомішого екзорциста – отця Василя Пантелюка з Донецька; також, здається, біля Донецька теж маємо ще одного екзорциста. В Бучацькій єпархії маємо екзорциста, який є нашим головою і координує всіх наших екзорцистів – владика Дмитро Григорак. Словом, наших екзорцистів можна порахувати на руках, їх є небагато. Проте є дуже багато священиків, які читають молитви на зцілення. В цілому всіх екзорцистів є близько десяти чоловік.
На скільки великим є попит на «послуги» екзорциста у наш час, зокрема у нашій Церкві?
Попит є надзвичайно великий. Хоча, в переважній більшості всі ці випадки може опрацювати будь-який священик. Тому що тих випадків, коли людині необхідна допомога екзорциста, коли вона є дійсно опанована злим духом, є насправді небагато. А ці дрібні речі – різні почарування, диявольське напластування – може звершувати будь-який священик, який молиться молитву на звільнення. І справді, якщо та людина потребує більше молитви, якогось серйознішого втручання, тоді вже можна звертатись до екзорциста. На превеликий жаль, в нас всі люди пруть до екзорциста, всі хочуть, щоб над ними читали екзорцизм, але це фактично неможливо.
Все ж попит є дуже великий. Особливо в нас, на Західній Україні, де люди часто займаються магією і чарівництвом. Тобто, ці речі, які я мав вичитувати, може вичитувати і будь-який інший священик. Це дуже важливо. Люди чомусь дуже бояться і шукають саме екзорциста.
Зараз є проблема, яка потребує прямого втручання екзорциста – самогубство. В цьому випадку сто відсотків маємо вплив злого духа. І, навіть, якщо це трактується як якась психічна хвороба, проте це завжди вплив злого духа. В своєму досвіді я переконуюсь в цьому все більше і більше. В більшості випадків самогубці роблять це на великі свята, тобто, там справді є якась система. Тому такі люди справді потребують серйозної опіки, не просто почитати молитву, але потребують нагляду, бо можуть бути байдужими. Тому я маю тримати їх під своїм контролем і їх духовно вести, допомагати їх, аби вони не занедбали оцю духовну опіку.
Що Ви порадите семінаристам, які бажають віднайти в собі сили для служіння людям в ролі екзорциста в майбутньому?
Кожна людина є екзорцистом. Всі ми покликані боротися проти піднебесних сил в смиренності. Ми маємо відчути ту страшну боротьбу, яку веде Господь в Церкві із цим злом, яке напастує людину. Людина має знати, що існує диявол, що саме він спричиняє їй всі ці труднощі, які вона має, обманює її, спокушає, напастовує. І, таким чином, людина, яка глибоко втілюється у життя Церкви, вже стає свого роду екзорцистом.
І справді, коли особа відчує таке покликання, воно має бути не вигадане, не придумане. Воно не має приходити із запалом мати владу, хотіти мати якусь надзвичайну силу проти злого духа. Тому що навіть якщо священик є екзорцистом, він є сильний тільки тоді, коли він є Церквою. Він без благословення нічого не мав би робити. Коли він є Церквою, коли він молиться він є сильним. І тоді вже такому священику надають право безпосередньо наказувати злому духові, звершувати оце благословення.
Тому, порадити можу лише одне: щоб ніхто не думав, що екзорцист є якимось інакшим священиком, не таким як будь-хто інший. Священик стає екзорцистом вже в тій мірі, в якій мірі він стає тотожним Церквою, живе життям Церкви. І вже в цей спосіб він бореться проти злого духа. А якщо Церква справді покличе таку людину до безпосередньої боротьби, то вона і так складається в першу міру із доброї сповіді, з навернення людей через проповідь (якщо хтось хоче бути екзорцистом, він обов’язково має бути добрим проповідником). Також така особа має бути добрим сповідником – це також дуже важлива річ. Цей священик мусить бути утверджений у духовному житті сам особисто. І вже тільки після того екзорцизм має бути останнім штрихом, бо найбільше послаблюється диявол тоді,коли обов’язково виконані всі попередні умови. Цей останній момент – це лише потвердження того, що священик почав раніше. Екзорцизм просто не можемо відділити від попередньої підготувальної фази. Тому, якщо священик володіє цією попередньою підготовкою, він вже є екзорцист. І, коли він налаштує людину, дасть можливість боротися за духовне життя, тоді він вже дозволить людині справлятися із нечистим духом. Екзорцист, по суті діла, вже служить тоді, коли є дуже сильна боротьба. Він має тоді тільки підтримати людину молитвою екзорцизму.
Спілкувався бр. Ярослав Смірнов, IV курс
http://ktds.org.ua/
Отець Йосафат Савран: «Духовна зброя християнина проти зла є в силі віри та в чистоті душі»
У неділю, 9 грудня 2012 року, Божественну Літургію в українській парафії в Римі звершив і виголосив проповідь ієромонах Йосафат Савран. Святу Літургію з о. Йосафатом співслужили о. Іван Стефурак та о. диякон Любомир Филипчак. У цю неділю, двадцять сьому по Зісланні Святого Духа, читалося Євангеліє від Луки про оздоровлення жінки, яку дух тримав у недузі вісімнадцять років і яка була скорчена й не могла ніяк випростатись (див. Лк 13,10-17). Також читався уривок з послання апостола Павла до Ефесян про духовну боротьбу християнина (див. Еф 6,10-17). Нижче подаємо текст проповіді, виголошеної о. Йосафатом під час Святої Літургії.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ми сьогодні зібрані тут у храмі, щоб просити в Господа благодаті. Як часто ми в Нього просимо: «Господи, оздорови мене». Як часто ми благаємо: «Господи, зціли мою дитину, мою матір, батька, брата, сестру, чоловіка, дружину». І не раз приходиться молитися не один день, не два, а вимолювати в Господа цієї благодаті дуже довго, і в якусь мить, можливо ми навіть цього не очікуємо, Господь починає творити дивні діла в нашому особистому житті чи в нашій сім’ї, чи в тих, за кого ми молимося і просимо. Ми сьогодні читали Євангеліє, яке має надзвичайну вартість в сьогоднішній час. Адже таких хворих різними недугами, і душевними, і психічними, і фізичними, сьогодні чимало. І тому сьогодні, може більше як колись, важливо знайти правильну дорогу, якою людина може вирішити чи розв’язати ці проблеми з допомогою Божою. Як важливо сьогодні знайти правильний шлях зцілення, зцілення особистого, зцілення сімейного, родинного. Адже сьогодні стільки є різних пропозицій, особливо коли хтось має якусь недугу, яка не піддається лікуванню медичному. Звичайно, сьогоднішній світ пропонує багато шляхів: до цілителів, екстрасенсів, бабок, які немовби в ім’я Бога допомагають. І дуже легко можна заплутатись, і не тільки допомогти своїй близькій людині чи дитині, але їй нашкодити.
І тому варто проаналізувати сьогоднішнє Євангеліє. Воно нам дає відповідь на багато запитань, які можливо кожен з нас собі ставить сьогодні, коли нагряне якась біда чи небезпека в сім’ї чи з близькою людиною. Перша річ, яку ми бачимо: Господь в суботній день, в день святий для євреїв, іде в храм, в синагогу. Ісус Христос нам показує, що шість днів треба працювати, а сьомий день потрібно віддати Богові. Якщо Ісус Христос входить в синагогу суботнього дня, тому що це день святий, то для нас, християн, святим днем є неділя. І тому Церква закликає християн і зобов’язує в неділі і в свята приходити в храм. Цей приклад ми бачимо в особі Ісуса Христа.
Наступне: зцілення про яке ми сьогодні чули в Євангелії, де відбувається? В храмі! Ісус Христос цю жінку оздоровляє не на вулиці, а саме в храмі. Євангеліє розповідає, що це була жінка, їй далеко було не вісімнадцять років, адже вона страждала вісімнадцять років. Ми не знаємо коли вона захворіла. Мабуть захворіла вже у зрілому віці, тому що вона терпіла вісімнадцять років цю недугу. І ця недуга була непроста. В Євангелії ми бачимо, що Христос зцілює. В євангельських текстах є випадки, коли Христос зцілює від фізичних недуг чи певних проблем (знаємо про сліпонародженого, глухонімого), але є інший вид зцілень чи інші хвороби, про які ми сьогодні чули в Євангелії. Ці хвороби – це хвороби духовні. Тобто, ми знаємо, що існує світ Божий, чистий, святий, але, на жаль, існує світ демонічний. І властиво ця жінка була опанована духом вісімнадцять років, як каже Христос, її сатана зв’язав уже вісімнадцять років і вона була скорчена.
Кілька років тому я мав один випадок. Одна дівчина, років двадцяти п'яти-двадцяти шести, лиш тільки проходила на церковне подвір’я, в неї відразу починалися різкі болі по цілому тілі, її починало корчити, і як тільки не намагалися її внести в церкву, цього зробити не могли. Почали розпитуватись, що з нею трапилося. І відповідно батьки розповідають, що ходять до церкви як звичайно, але коли їхній дочці було років шістнадцять, вони зауважили, що вона почала якось себе дивно поводити, дивно вдягатися і до церкви вона вже не ходила, хоч була і охрещена. Але батьки були зайняті своїми справами, а діти собі виростали по-своєму. А ця молода дівчина почала цікавитися різною езотеричною літературою, демонічною літературою. Почала читати різні книги про магію, оскільки сьогодні не є проблемою придбати таку літературу в будь-якому книжковому магазині. Вона почала цікавитися тим іншим світом. Проста цікавість, така наївна цікавість. Спершу цікавилась, а потім почала робити те, що там пишуть. А опісля пробувала шукати людей, які професійно це роблять. Підійшовши до двадцяти шестирічного віку вона вже багато чого знала і вміла, але не Божого. І ось одного разу, коли вона хотіла зайти до церкви, дівчина відчула, що вже цього зробити не може. Її корчило, вона мала страшенні болі, її відкидало з храму. Не усвідомлюючи до кінця цього, молода особа почала зауважувати, що з нею щось не так. Почала просити вже про допомогу. Рік часу над нею молилися священики і ця молитва була непростою. Опісля нарешті дівчина змогла зайти в храм.
Дорогі батьки! Будьте уважні і спостерігайте за своїми дітьми. Якщо ви бачите, що вони цікавляться не тою літературою, що треба, якщо ви маєте можливість бачити, як вони себе поводять, яка їхня компанія, яке їхнє оточення, якщо є щось не так, не думайте, що це просто молодий вік чи перехідний вік і це закінчиться, але воно може закінчитися трагічно. І тому, коли ви бачите, що дитина йде не тою дорогою, робіть все, щоб того не трапилося. Особливо, коли хтось починає цікавитися різними формами цілительства, магії, ворожіння, то Церква строго ці речі осуджує, тому що Христос каже, що такі люди є нечисті. Старий Завіт взагалі дуже різко осуджує такі практики. І тому, коли трапляється якась така проблема, треба знайти правильний вихід. Церква забороняє звертатися до ворожіння, до магії, до чар. Церква строго забороняє ходити по виливання воску, викачування яєць, викидання карт – це все тяжкий гріх. Людина думає, що коли піде до «бабки» і та щось нашептає, то це поможе, і ще каже, що «бабка» молиться. Вона то молиться, однак щоб прогнати духа, треба мати над ним владу. Вона то може щось і молиться, але не так легко вибороти це зцілення.
Чому Церква забороняє звертатися до «бабок» чи цілителів? Ісус Христос владу над духовним світом дає кому? Апостолам! Кожен священик через Таїнство Священства отримує певну владу над духовним світом. Ця влада йому дається через рукоположення. І тому, коли приносять дитинку в храм на Хрещення, що священик робить? Виганяє з дитини всяку нечисть. І тому, звичайно, владою, йому даною, він очищує чи вимолює для цієї людини Божу благодать, маючи владу виганяти нечисту силу в пекло. Якщо робить це якась цілителька чи цілитель, що він робить? Можливо він щось і витягує, можливо і якийсь дух там виходить, але куди він йде? Пізніше він йде на ваших дітей, на ваших рідних, ваших близьких. Над духом треба мати владу. Та «бабка» чи цілитель має владу, вона їй дана? Ви скажете: «Молиться». Та всі моляться і диявол вірить в Бога, і навіть часом появляється у вигляді світлого ангела. І тому хай вас Бог береже. Якщо є якісь проблеми духовні, то ходити по «бабках» і цілителях, виливати віск, викачувати яйця, чи носити якусь атрибутику категорично не можна. Не раз дивишся на дитину, обмотали її червоними нитками і кажуть, що це помагає. Не раз різні речі носять на собі. Сьогодні це не жарти, хоча може і смішно воно виглядає, але певна річ, певна свідомість притягує певного духа. І тому з тими речами не варто жартувати, і не варто входити в ці сфери, які є звичайно нечисті. Не раз людина каже: «Хочу знати, чому в мене не складається особисте життя чи бізнес не йде». І куди така людина йде? «Та йду до «бабки», нехай кине карти, нехай погадає, а може поможе. Там моїй сусідці, казали, що помогло». І так людина ловиться в ці сіті диявола. Чи думаєте, що диявол такий «дурачок», що покажеться вам з ріжками і скаже: «Ходи до мене»? Ні, так ні! Він скаже: «Ходи, дивися, тамта цілителька помагає». А ще рекламу зробить, там ще хтось щось робить. І так людина поступово-поступово починає вірити не в Бога, а ображати Бога. Тим, що ти ходиш до когось, хто є людиною не від Бога, ти ображаєш Бога, тому що це є гріх проти першої заповіді, яка каже: «Не будеш мати інших богів крім мене». Якщо таке у вашому житті трапилося, якщо ви дітей своїх водили до таких людей, вам обов’язково потрібно з цього посповідатися, покаятися і попросити в Господа прощення і очищення, щоб цей вплив не йшов на ваших дітей і на ваші сім’ї.
Ми бачимо у випадку сьогоднішнього Євангелія, що вісімнадцять років жінка мучилася. Повірте, влізти в проблеми є дуже просто, а вилізти з них чи вибратися з них, чи звільнитися з них, це дуже тяжкий шлях, і не раз дуже болісний. Диявол багато обіцяє, але тільки обіцяє. В тому часі, коли він тебе вже втягне в свої сіті, він починає над тобою володіти і над тобою сміятися.
І тому ми сьогодні чули в читанні Апостола, що наша боротьба не є проти тіла і крови, тобто не є боротьбою фізичною проти людей, наша боротьба – це боротьба духовна, проти духів в піднебесних просторах. Яким чином з ними боротись? Апостол Павло дуже гарно і дуже чітко говорить, що наша боротьба полягає в першу чергу в силі віри. Я вірю в Ісуса Христа, Який має владу над світом земним і небесним, Який має владу над усім демонічним світом, я Йому поклоняюся єдиному і знаю, що Він може мене зцілити. Наступний крок, щоб зцілитися самому і допомогти іншим – це чиста душа. «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога», – чуємо ми в прекрасних блаженствах. Ви запитаєте, як себе від цього захистити? Властиво, чистота серця. Диявол чіпається до людини, тоді коли він має за що вчепитися, тобто мусить бути гріх в більшості випадків. Людина повинна зблудити з дороги, що він і намагається спровокувати. І коли в людині є тяжкі гріхи: блуду, розпусти, подружньої зради, ненависті, яка триває не раз роками, злоби, які накопичуються в душі, то вся ця нечисть, що робить? Нас робить слабкими духовно. Коли людина подавлена, коли вона в депресії, в смутку, в стані розчарування, коли вона слабка і духовно, і психічно, тоді є небезпека, що можуть на неї впливати якісь інші сутності, тобто духи чи певні демонічні дії. І тому будьмо уважні, пильнуймо себе. Повірте, від цих проблем духовних, про які ми сьогодні читали в Євангелії, ніхто не є забезпечений, навіть духовні особи.
Все залежить від чистоти душі: моя душа чиста, якщо я сповідаюся і причащаюся. Звичайно, в нашому житті всяке могло бути, це не так суттєво, важливо, що я приходжу в храм і прошу: «Господи, прости, очисти і помилуй». Якщо я стараюся жити, наскільки це можливо, з усіма в мирі, тобто не мати на когось ненависті, злоби і агресії чи якогось недоброго відчуття (і якщо є, то я з ним борюся), якщо я намагаюся творити діла і виконувати заповіді любові, в своєму часі моя душа починає очищуватись. В мені починають з’являтися світліші думки, почуття, я починаю внутрішньо оживати. Тоді це дає мені певну силу творити добро і протистояти проти всякого зла. І тому дуже важливо, щоб людина і духовно і фізично себе чула в спокою, в мирі і в гармонії. Тобто я повинен мати час не тільки для свого тіла і для роботи, але я повинен мати час і для своєї душі. І слава Богу, що ви сьогодні в храмі, що ви можете це чути, що ви можете молитись і просити в Господа зцілення, і робіть це часто. Господь буде діяти.
В особливий спосіб Бог діє через Святі Таїнства, тому не має сильнішого захисту, немає сильнішої зброї проти всякої демонічної дії, як Святі Тайни. Ми є охрещені, над нами є Тайна Миропомазання, тобто ми є запечатані Духом Святим, ми є посвячені Богові. Важливо, щоб діти були охрещені, про це важливо пам’ятати. Хто є одружений, має Таїнство Подружжя. Ми можемо приступати до Таїнства Покаяння, тобто Сповіді і до Євхаристії. Якщо людина хвора, вона може просити в священика звершити над нею Таїнство Оливопомазання чи Соборування. Це є найсильніша зброя протистояння проти всяких форм, а не «бабка», ані цілитель чи якась там річ, що тобі дали, і кажуть, що це поможе. Головне ось що: зцілює Христос через Святі Таїнства, це є найсильніші молитви, сильніших вже не має і вони мають велику силу.
Часто буває проблема нашої свідомості, і тому так важливо це собі в голові чітко поскладати. На першому місці – Святі Тайни. Опісля, якщо, не дай Боже, трапляється якась недуга, якщо стається проблема з одною особою, це не є просто так, це є знак для всієї сім’ї, а навіть для всієї родини. Якщо дитина хворіє, і якщо, особливо, ця хвороба є духовна, тобто яка не підлягає звичайним формам лікування медичного, то ціла сім’я, а навіть ціла родина повинна піти до Сповіді та до Причастя, і ціла сім’я чи родина повинна молитися. Це є один з варіантів виходу з цієї проблеми. Адже, коли молиться вся сім’я, вся родина, якщо це є демонічна форма впливу на цю дитину, звичайно вона відходить. Наступне, це є молитовні практики, які ми можемо мати: вервиці, молебні, акафісти. І якщо дальше є ці проблеми, ми повинні звертатися до священика і попросити, щоб він прочитав над нами молитви за здоров’я чи Євангеліє. Якщо проблеми є виражено духовні, тобто коли йдеться про біснування чи опанування, звичайно треба шукати тоді священика, який цим займається безпосередньо. Однак шукати священика, а не «бабку», цілителя чи не знати кого. А як шукати священика? В кожній церкві є парох, в кожній єпархії є священик, який на це призначений. Запитайте свого священика, хто в єпархії є призначений молитися над людьми, які мають опанування. Священик, звичайно, може вам це порадити.
Просімо у Господа милості і благодаті, щоб наше життя було Богом благословенне, щоб ми його правильно вели, і щоб ми були захищені від цих проблем, щоб ми туди не заходили, не заходили у цей брудний світ. Просімо у Господа, щоб Він доторкнувся до нашого життя, щоб Господь подивився на наші труднощі, так само як Він прийшов сам до цієї жінки. Вона також може зробила зусилля, ми не знаємо як тяжко можливо їй було зайти до тої синагоги, адже її мучив дух, а дух що робить, він не дає приступити до святого, і на кожне святе він реагує. Людина, яка має проблеми, не може ані молитися, ані хреститися, навіть до церкви не раз не може зайти. Ця жінка також напевно зробила багато зусиль, щоб зайти все-таки в святиню. І Христос, побачивши її, її віру, прийшов до неї і каже: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги». Просімо в Господа, щоб Господь і до нас сказав: «Дитино, я тебе звільняю від твоєї проблеми, я благословляю твою сім’ю, твоїх дітей». І сьогодні ця Літургія нехай буде цим проханням про оздоровлення для нас і для наших сімей. Амінь.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ми сьогодні зібрані тут у храмі, щоб просити в Господа благодаті. Як часто ми в Нього просимо: «Господи, оздорови мене». Як часто ми благаємо: «Господи, зціли мою дитину, мою матір, батька, брата, сестру, чоловіка, дружину». І не раз приходиться молитися не один день, не два, а вимолювати в Господа цієї благодаті дуже довго, і в якусь мить, можливо ми навіть цього не очікуємо, Господь починає творити дивні діла в нашому особистому житті чи в нашій сім’ї, чи в тих, за кого ми молимося і просимо. Ми сьогодні читали Євангеліє, яке має надзвичайну вартість в сьогоднішній час. Адже таких хворих різними недугами, і душевними, і психічними, і фізичними, сьогодні чимало. І тому сьогодні, може більше як колись, важливо знайти правильну дорогу, якою людина може вирішити чи розв’язати ці проблеми з допомогою Божою. Як важливо сьогодні знайти правильний шлях зцілення, зцілення особистого, зцілення сімейного, родинного. Адже сьогодні стільки є різних пропозицій, особливо коли хтось має якусь недугу, яка не піддається лікуванню медичному. Звичайно, сьогоднішній світ пропонує багато шляхів: до цілителів, екстрасенсів, бабок, які немовби в ім’я Бога допомагають. І дуже легко можна заплутатись, і не тільки допомогти своїй близькій людині чи дитині, але їй нашкодити.
І тому варто проаналізувати сьогоднішнє Євангеліє. Воно нам дає відповідь на багато запитань, які можливо кожен з нас собі ставить сьогодні, коли нагряне якась біда чи небезпека в сім’ї чи з близькою людиною. Перша річ, яку ми бачимо: Господь в суботній день, в день святий для євреїв, іде в храм, в синагогу. Ісус Христос нам показує, що шість днів треба працювати, а сьомий день потрібно віддати Богові. Якщо Ісус Христос входить в синагогу суботнього дня, тому що це день святий, то для нас, християн, святим днем є неділя. І тому Церква закликає християн і зобов’язує в неділі і в свята приходити в храм. Цей приклад ми бачимо в особі Ісуса Христа.
Наступне: зцілення про яке ми сьогодні чули в Євангелії, де відбувається? В храмі! Ісус Христос цю жінку оздоровляє не на вулиці, а саме в храмі. Євангеліє розповідає, що це була жінка, їй далеко було не вісімнадцять років, адже вона страждала вісімнадцять років. Ми не знаємо коли вона захворіла. Мабуть захворіла вже у зрілому віці, тому що вона терпіла вісімнадцять років цю недугу. І ця недуга була непроста. В Євангелії ми бачимо, що Христос зцілює. В євангельських текстах є випадки, коли Христос зцілює від фізичних недуг чи певних проблем (знаємо про сліпонародженого, глухонімого), але є інший вид зцілень чи інші хвороби, про які ми сьогодні чули в Євангелії. Ці хвороби – це хвороби духовні. Тобто, ми знаємо, що існує світ Божий, чистий, святий, але, на жаль, існує світ демонічний. І властиво ця жінка була опанована духом вісімнадцять років, як каже Христос, її сатана зв’язав уже вісімнадцять років і вона була скорчена.
Кілька років тому я мав один випадок. Одна дівчина, років двадцяти п'яти-двадцяти шести, лиш тільки проходила на церковне подвір’я, в неї відразу починалися різкі болі по цілому тілі, її починало корчити, і як тільки не намагалися її внести в церкву, цього зробити не могли. Почали розпитуватись, що з нею трапилося. І відповідно батьки розповідають, що ходять до церкви як звичайно, але коли їхній дочці було років шістнадцять, вони зауважили, що вона почала якось себе дивно поводити, дивно вдягатися і до церкви вона вже не ходила, хоч була і охрещена. Але батьки були зайняті своїми справами, а діти собі виростали по-своєму. А ця молода дівчина почала цікавитися різною езотеричною літературою, демонічною літературою. Почала читати різні книги про магію, оскільки сьогодні не є проблемою придбати таку літературу в будь-якому книжковому магазині. Вона почала цікавитися тим іншим світом. Проста цікавість, така наївна цікавість. Спершу цікавилась, а потім почала робити те, що там пишуть. А опісля пробувала шукати людей, які професійно це роблять. Підійшовши до двадцяти шестирічного віку вона вже багато чого знала і вміла, але не Божого. І ось одного разу, коли вона хотіла зайти до церкви, дівчина відчула, що вже цього зробити не може. Її корчило, вона мала страшенні болі, її відкидало з храму. Не усвідомлюючи до кінця цього, молода особа почала зауважувати, що з нею щось не так. Почала просити вже про допомогу. Рік часу над нею молилися священики і ця молитва була непростою. Опісля нарешті дівчина змогла зайти в храм.
Дорогі батьки! Будьте уважні і спостерігайте за своїми дітьми. Якщо ви бачите, що вони цікавляться не тою літературою, що треба, якщо ви маєте можливість бачити, як вони себе поводять, яка їхня компанія, яке їхнє оточення, якщо є щось не так, не думайте, що це просто молодий вік чи перехідний вік і це закінчиться, але воно може закінчитися трагічно. І тому, коли ви бачите, що дитина йде не тою дорогою, робіть все, щоб того не трапилося. Особливо, коли хтось починає цікавитися різними формами цілительства, магії, ворожіння, то Церква строго ці речі осуджує, тому що Христос каже, що такі люди є нечисті. Старий Завіт взагалі дуже різко осуджує такі практики. І тому, коли трапляється якась така проблема, треба знайти правильний вихід. Церква забороняє звертатися до ворожіння, до магії, до чар. Церква строго забороняє ходити по виливання воску, викачування яєць, викидання карт – це все тяжкий гріх. Людина думає, що коли піде до «бабки» і та щось нашептає, то це поможе, і ще каже, що «бабка» молиться. Вона то молиться, однак щоб прогнати духа, треба мати над ним владу. Вона то може щось і молиться, але не так легко вибороти це зцілення.
Чому Церква забороняє звертатися до «бабок» чи цілителів? Ісус Христос владу над духовним світом дає кому? Апостолам! Кожен священик через Таїнство Священства отримує певну владу над духовним світом. Ця влада йому дається через рукоположення. І тому, коли приносять дитинку в храм на Хрещення, що священик робить? Виганяє з дитини всяку нечисть. І тому, звичайно, владою, йому даною, він очищує чи вимолює для цієї людини Божу благодать, маючи владу виганяти нечисту силу в пекло. Якщо робить це якась цілителька чи цілитель, що він робить? Можливо він щось і витягує, можливо і якийсь дух там виходить, але куди він йде? Пізніше він йде на ваших дітей, на ваших рідних, ваших близьких. Над духом треба мати владу. Та «бабка» чи цілитель має владу, вона їй дана? Ви скажете: «Молиться». Та всі моляться і диявол вірить в Бога, і навіть часом появляється у вигляді світлого ангела. І тому хай вас Бог береже. Якщо є якісь проблеми духовні, то ходити по «бабках» і цілителях, виливати віск, викачувати яйця, чи носити якусь атрибутику категорично не можна. Не раз дивишся на дитину, обмотали її червоними нитками і кажуть, що це помагає. Не раз різні речі носять на собі. Сьогодні це не жарти, хоча може і смішно воно виглядає, але певна річ, певна свідомість притягує певного духа. І тому з тими речами не варто жартувати, і не варто входити в ці сфери, які є звичайно нечисті. Не раз людина каже: «Хочу знати, чому в мене не складається особисте життя чи бізнес не йде». І куди така людина йде? «Та йду до «бабки», нехай кине карти, нехай погадає, а може поможе. Там моїй сусідці, казали, що помогло». І так людина ловиться в ці сіті диявола. Чи думаєте, що диявол такий «дурачок», що покажеться вам з ріжками і скаже: «Ходи до мене»? Ні, так ні! Він скаже: «Ходи, дивися, тамта цілителька помагає». А ще рекламу зробить, там ще хтось щось робить. І так людина поступово-поступово починає вірити не в Бога, а ображати Бога. Тим, що ти ходиш до когось, хто є людиною не від Бога, ти ображаєш Бога, тому що це є гріх проти першої заповіді, яка каже: «Не будеш мати інших богів крім мене». Якщо таке у вашому житті трапилося, якщо ви дітей своїх водили до таких людей, вам обов’язково потрібно з цього посповідатися, покаятися і попросити в Господа прощення і очищення, щоб цей вплив не йшов на ваших дітей і на ваші сім’ї.
Ми бачимо у випадку сьогоднішнього Євангелія, що вісімнадцять років жінка мучилася. Повірте, влізти в проблеми є дуже просто, а вилізти з них чи вибратися з них, чи звільнитися з них, це дуже тяжкий шлях, і не раз дуже болісний. Диявол багато обіцяє, але тільки обіцяє. В тому часі, коли він тебе вже втягне в свої сіті, він починає над тобою володіти і над тобою сміятися.
І тому ми сьогодні чули в читанні Апостола, що наша боротьба не є проти тіла і крови, тобто не є боротьбою фізичною проти людей, наша боротьба – це боротьба духовна, проти духів в піднебесних просторах. Яким чином з ними боротись? Апостол Павло дуже гарно і дуже чітко говорить, що наша боротьба полягає в першу чергу в силі віри. Я вірю в Ісуса Христа, Який має владу над світом земним і небесним, Який має владу над усім демонічним світом, я Йому поклоняюся єдиному і знаю, що Він може мене зцілити. Наступний крок, щоб зцілитися самому і допомогти іншим – це чиста душа. «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога», – чуємо ми в прекрасних блаженствах. Ви запитаєте, як себе від цього захистити? Властиво, чистота серця. Диявол чіпається до людини, тоді коли він має за що вчепитися, тобто мусить бути гріх в більшості випадків. Людина повинна зблудити з дороги, що він і намагається спровокувати. І коли в людині є тяжкі гріхи: блуду, розпусти, подружньої зради, ненависті, яка триває не раз роками, злоби, які накопичуються в душі, то вся ця нечисть, що робить? Нас робить слабкими духовно. Коли людина подавлена, коли вона в депресії, в смутку, в стані розчарування, коли вона слабка і духовно, і психічно, тоді є небезпека, що можуть на неї впливати якісь інші сутності, тобто духи чи певні демонічні дії. І тому будьмо уважні, пильнуймо себе. Повірте, від цих проблем духовних, про які ми сьогодні читали в Євангелії, ніхто не є забезпечений, навіть духовні особи.
Все залежить від чистоти душі: моя душа чиста, якщо я сповідаюся і причащаюся. Звичайно, в нашому житті всяке могло бути, це не так суттєво, важливо, що я приходжу в храм і прошу: «Господи, прости, очисти і помилуй». Якщо я стараюся жити, наскільки це можливо, з усіма в мирі, тобто не мати на когось ненависті, злоби і агресії чи якогось недоброго відчуття (і якщо є, то я з ним борюся), якщо я намагаюся творити діла і виконувати заповіді любові, в своєму часі моя душа починає очищуватись. В мені починають з’являтися світліші думки, почуття, я починаю внутрішньо оживати. Тоді це дає мені певну силу творити добро і протистояти проти всякого зла. І тому дуже важливо, щоб людина і духовно і фізично себе чула в спокою, в мирі і в гармонії. Тобто я повинен мати час не тільки для свого тіла і для роботи, але я повинен мати час і для своєї душі. І слава Богу, що ви сьогодні в храмі, що ви можете це чути, що ви можете молитись і просити в Господа зцілення, і робіть це часто. Господь буде діяти.
В особливий спосіб Бог діє через Святі Таїнства, тому не має сильнішого захисту, немає сильнішої зброї проти всякої демонічної дії, як Святі Тайни. Ми є охрещені, над нами є Тайна Миропомазання, тобто ми є запечатані Духом Святим, ми є посвячені Богові. Важливо, щоб діти були охрещені, про це важливо пам’ятати. Хто є одружений, має Таїнство Подружжя. Ми можемо приступати до Таїнства Покаяння, тобто Сповіді і до Євхаристії. Якщо людина хвора, вона може просити в священика звершити над нею Таїнство Оливопомазання чи Соборування. Це є найсильніша зброя протистояння проти всяких форм, а не «бабка», ані цілитель чи якась там річ, що тобі дали, і кажуть, що це поможе. Головне ось що: зцілює Христос через Святі Таїнства, це є найсильніші молитви, сильніших вже не має і вони мають велику силу.
Часто буває проблема нашої свідомості, і тому так важливо це собі в голові чітко поскладати. На першому місці – Святі Тайни. Опісля, якщо, не дай Боже, трапляється якась недуга, якщо стається проблема з одною особою, це не є просто так, це є знак для всієї сім’ї, а навіть для всієї родини. Якщо дитина хворіє, і якщо, особливо, ця хвороба є духовна, тобто яка не підлягає звичайним формам лікування медичного, то ціла сім’я, а навіть ціла родина повинна піти до Сповіді та до Причастя, і ціла сім’я чи родина повинна молитися. Це є один з варіантів виходу з цієї проблеми. Адже, коли молиться вся сім’я, вся родина, якщо це є демонічна форма впливу на цю дитину, звичайно вона відходить. Наступне, це є молитовні практики, які ми можемо мати: вервиці, молебні, акафісти. І якщо дальше є ці проблеми, ми повинні звертатися до священика і попросити, щоб він прочитав над нами молитви за здоров’я чи Євангеліє. Якщо проблеми є виражено духовні, тобто коли йдеться про біснування чи опанування, звичайно треба шукати тоді священика, який цим займається безпосередньо. Однак шукати священика, а не «бабку», цілителя чи не знати кого. А як шукати священика? В кожній церкві є парох, в кожній єпархії є священик, який на це призначений. Запитайте свого священика, хто в єпархії є призначений молитися над людьми, які мають опанування. Священик, звичайно, може вам це порадити.
Просімо у Господа милості і благодаті, щоб наше життя було Богом благословенне, щоб ми його правильно вели, і щоб ми були захищені від цих проблем, щоб ми туди не заходили, не заходили у цей брудний світ. Просімо у Господа, щоб Він доторкнувся до нашого життя, щоб Господь подивився на наші труднощі, так само як Він прийшов сам до цієї жінки. Вона також може зробила зусилля, ми не знаємо як тяжко можливо їй було зайти до тої синагоги, адже її мучив дух, а дух що робить, він не дає приступити до святого, і на кожне святе він реагує. Людина, яка має проблеми, не може ані молитися, ані хреститися, навіть до церкви не раз не може зайти. Ця жінка також напевно зробила багато зусиль, щоб зайти все-таки в святиню. І Христос, побачивши її, її віру, прийшов до неї і каже: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги». Просімо в Господа, щоб Господь і до нас сказав: «Дитино, я тебе звільняю від твоєї проблеми, я благословляю твою сім’ю, твоїх дітей». І сьогодні ця Літургія нехай буде цим проханням про оздоровлення для нас і для наших сімей. Амінь.
Підписатися на:
Дописи (Atom)